набір

I наб`ір

-бо́ру, ч.

1) Дія за знач. набирати 5), 7). || Наймані, завербовані для чого-небудь люди.

2) Сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле.

••

Бюдже́тний набі́р — сукупність матеріальних благ та послуг, що набуваються через бюджет сім'ї і характеризують обсяг та структуру споживання.

3) друк. Сукупність набраних літер, що відтворюють який-небудь текст.

4) У системах обробки інформації – логічно зв'язана множина об'єктів з певним інформаційним змістом.

••

Бібліоте́чний набі́р да́них — набір даних, що містить послідовно організовані розділи та їх перелік.

Набі́р да́них — ідентифікована сукупність фізичних записів, організована одним із способів, встановлених в системі обробки даних.

Резиде́нтний набі́р да́них — набір даних, що постійно знаходиться в оперативній пам'яті.

5) діал. Кладь; вантаж, вага.

II н`абір

присл., розм.

У борг, без грошей.